Есе (від франц. essai – спроба, проба, нарис) — прозаїчне висловлювання невеликого об’єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження і міркування з конкретного приводу або питання і свідомо не претендує на вичерпну відповідь.

Пам’ятайте! Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може бути і небезпечним — уявна легкість — пиши собі, як бажаєш. Але зовсім не факт, що ваш твір вийде оригінальним та цікавим.

Перш ніж обрати жанр есе, подумайте та переконайтесь у тому, що вам є що сказати.

Стиль есе вирізняється:

• афористичністю;
• образністю;
• парадоксальністю.

Для есе характерневикористання численних засобів художньої виразності:

• символи;
• метафори;
• порівняння;
• алегоричні і притчові образи.

Для передачі особового сприйняття автору есе необхідно:

• використовувати всілякі асоціації;
• проводити паралелі;
• добирати аналогії.

Есе буде цікавим, якщо в ньому будуть присутні:

• непередбачувані(парадоксальні) висновки;
• несподівані повороти;
• цікаві зчеплення.

Мовна будова есе — це динамічне чергування полемічних висловів, питань, проблем, використання розмовної інтонації і лексики.